Вірші до уроків

  Серця камертон

Власні  вірші до уроків  з образотворчого мистецтва

    "Нема завдання складнішого для справжнього художника, ніж намалювати троянду, але перш ніж почати, він мусить забути всі троянди, будь-коли намальовані"

                                                                                                                                         Генрі Матіс

Рай для художника

Природа - це Рай для художника,

тут кожної барва струна

Злітає, мов промінь, за пензликом

До ватри, яка не згаса!

Ожиною схили заплетені,

У кучерях - трави гірські,

Хмарин рушники переповнені

Цілющим  бальзамом Землі.

Тут барви торкають метеликом

Відкрите душі полотно,

Цю магію  звуть усі пленером -

Смарагдів  звабливе  вікно.

Немов ясенець незгораючий

Серед  водограю стою.

Мелодія скрипки триніжника

Збудила вже нову струну:

Настояні вітрами прянощі

В перлинах нового дощу,

А в серці щомиті спалахує

 Палітра  живого  вогню.

Криниця природи очікує

На пісню світанку  нову-

У магії літа нескореній -
В стихіях  води і вогню.

                          Природа- це Рай для художника,                         

Відкрий власну стежку в раю!

      "Живопис-це поєзія, яку бачать,а поезія-це живопис, який чують"

                                                                                                 Леонардо да Вінчі

Етюди : «Осінь»- «Зима»- «Весна»- «Літо»

(для  уроків початкової школи :

А)«Музика на полотні» ;

Б)«Дизайн одягу «Пори року»»)

   Кожна пора року має свій костюм.

Є у  ньому радість і маленький сум:

Промені гаптують сонце залюбки,

Синьоокі краплі – дощові  штрихи,

Вітер пише  ноти. Їх несуть струмки

Для Зими і Літа, Осені й Весни.

А «курли» єднає всі материки

В цім Малім Театрі вічної краси!

ОСІНЬ кличе в школу

Світлом хризантем.

Дерево, як ватра,

Сяє під дощем.

Виноградні грона

Плетуть килими,

Китиці калини

Зиркають з води.

Жменьками багаття

На густих кущах.

Пурхає насіння

Ясена, як птах.

І прощальну пісню

Пишуть журавлі,

Листя вишиває

Килим для землі.

           * * *

У ЗИМОВІМ вальсі

Дзвоник кришталю

Закликає  віти

В казку снігову.

Мерехтять під сонцем

Клени і дуби,

В загадковій тиші

Дідухи-снопи.

Всі чекають свята-

Зріють молитви,

Зграйками синички

Пурхають згори,

Колядує небо

В дзеркалі душі,

Миколай дарує

Радість дітворі!

А ВЕСНА крилата

Щебетом пісень

Будить у струмочках

Ранок, вечір, день!

З-під пухкого снігу-

Неба синява.

На тендітних стеблах –

Вісники тепла:

З пролісків, фіалок,

З білих анемон.

Ключик первоцвіту

Відкриває сон.

А кульбабки з вітром

Грають залюбки

І будують дружно

Гнізда ластівки.

          ***

ЛІТО в капелюшок

Маки заплітає.

І між  буйнолистям

Ягоди збирає

З черешень й суничок.

На прудкім коні

Здоганяє вітер,

Хвилі й кораблі.

Вечори духм’яні

З скромних матіол,

Солов’їна пісня –

                                                                     Серця камертон.