Дослідження "Мистецтво і педагогіка"



Внутрішній світ дитини, її перші відкриття. 

   1. Вдалий старт - найкоротша дорога до визнання
       Активне впровадження в шкільні програми предметів естетичного циклу: образотворчого мистецтва, музики, хореографії , сприяє художньому вихованню дитини, прищепленню їй найблагородніших чинників: культури, естетики, дипломатії, креативності мислення - головних важелів динамічно-інтелектуального розвитку  суспільства.Співпраця педагогів в даному напрямку синтезує в навчальному процесі квінтесенцію гармонійного розвитку особистості вже у межах школи. Пізніше молода людина обирає свій власний напрямок, бо зуміла відкрити в собі власні уподобання та виробити відповідні їм навики для втіленнявласної мрії. 

     2."Перші каракулі" або  "Мистецтво - це радість життя"
     Внутрішній світ дитини  проявляє себе у творчості вже з двохрічного віку. Перші лінії та мазки  на аркуші викликають масу позитивних емоцій її творця та масу питань у його батьків. Дитяча творчість завжди повинна бути на видному місці, не у смітнику, а джерелом обговорення усієї родини. Адже саме мова малюнку  малюка розкриє нам усі проблеми та радості дитини. Що не скаже слово - домалює лінія. Головне, навчитися читати не тільки розумом , а й серцем.  Малюнок –мова дитини, її ставлення до сімї, до суспільства, до світу. Після  перших стрибкоподібних вертикальних ліній народжуються  горизонтальні, пізніше - незамкнені еліпсовидні. Індивідуальні! Хаос знаходить власні ритми в геометричних фігурах. І ось, нарешті…
       Відкриття! Усвідомлення юним митцем  того, що йому вдалося намалювати конкретний образ, схожий з натурою - справжнє відкриття і для самої дитини. Див. малюнки № «Гномик на гелікоптері» трьохрічної Мар’янки, виконаний олівцями, що  має прозору горизонтальну динаміку. Він сміливий і виконаний на одному подиху. «Папуга на гелікоптері» трьохрічного Тарасика, виконана пензлем у різних напрямках легко і сміливо. Характер ліній мазків говорить про  народження « власного стилю» юного художника. В цьому віці дитина дуже спостережлива і уважна, емоційна до будь-яких подразників. Вона вірить і реагує на казку як на дійсність. Тому підбір матеріалу для уроку є дуже важливим. Часто в процесі навчання дитина відкриває  учителю усі таємниці власних спостережень та почуттів. На основі порівнянь, подібності предметів та явищ наставнику  вдається скерувати човник творчого розвитку у правильне русло.
    3.Від загального до деталей, від деталей  до загального- головний принцип  композиції
                 (фрагмент уроку з натури "Квіти у вазі" або композиція "Килим Літа")
           - Кожна квітка  (як і дитина) живе у власній повітряній кульці. Ця кулька -  невидима, тому малюємо її, ледь торкаючись олівцем аркуша. В середині невидимої кульки  малюємо ще одну - маленьку і видиму. Це – серцевинка  квітки, її серденько. Звідти бджоли люблять збирати нектар, який  згодом переробляють на мед.
       ( Щоденна додаткова інформація для інтегрованого уроку вже у дошкільному віці регулюється педагогом-вихователем і залежить від віку дошколяриків та часу, відведеного для уроку.)
       - Маленька голова квітки прикрашена внизу чашолистками, а зверху-короною з  дрібненьких тоненьких тичинок, що зібралися у крузі та з віночка пелюсток, що їх огортають. Взявшись за ручки, пелюстки  створили коло і танцюють" коломийку". Придивіться уважно. На що схожі пелюстки ромашок ? Вірно на…краплинки! Їхній танок має  назву  «Білий віночок», бо кожна пелюстка-краплинка білого кольору (  Малюнок з натури: «Горда королиця – ромашок цариця ». На відстані 1,5-2 метри від дітей, на рівні їхніх очей, у простій керамічній вазі, співзвучній польовим квітам, стоїть букет ромашок). Композиції килимів: «Ромашки»,  "Килим літа" створені у відкритій композиції будь-якої форми  основи (завд. для уроку №2).   
       4. Життя - це мистецтво спілкування  
    Серце дитини - індикатор фальші, камертон природи. «Що це за каракулі? Ти не зміг краще намалювати? - питає мати. Мова « каракулем » – це волевиявлення дитини. В трьохрічному віці вона починає усвідомлювати себе частиною суспільства. Головне спрямувати її «Я» у правильне русло - безболісно і з любовю. Лише один раз, виявивши до дитини недовіру та неповагу, можна отримати "замок" до проявів її творчості-"загубити ключі" до її серця, а це - кінець творчості. «Чому стовбур у дерева не коричневий? А сонце не жовте?» - питає "вихователь". Звідки візьмуться винахідники , коли сонце і всі інші зображення на малюнках  тільки «правильного» кольору? А який він, цей  «правильний  колір дорослих» - дитині незрозуміло. Сонце по небу не гуляє вільно, бо…« забите у кут аркуша цвяхами».Погляньте   на полотно  художника (   )Часто саме завдяки кольору сонця переданий зміст усієї картини .
     5. Дитина - не робот!
          Часте вживання частки «не», залякування дитини, перетворює її на робота. « НЕ чіпай  іграшок - вже пора обідати!», замість «Остапе, доведеться обідню казку скоротити. Прибирання розкиданих іграшок забере у тебе багато часу». Спробуймо пояснити дитині без вердикту «НЕ»: чому: « там» не сідати…, а  «тут» не бігати…, чому «так не гарно"…? Ми вирішуємо за дитину буквально все і вона безпорадно нам кориться або протестує,  залякана  «нашою» правдою та величчю .Дитина - не іграшка для маніпуляцій та втілення примх дорослого. Вона дуже тонко відчуває грані поваги і зневаги. Правда реагує  на них "тонше", на відміну від дорослого.
       НЕ захвалювати, але й НЕ залишати поза увагою  перших  дитячих творчих знахідок - головне завдання дорослого. Не вигук  «Це чудовий малюнок!», а  щира конкретика додає дитині віри у власні  сили, спонукає до творчості. Наприклад: « Михайлику, ти знайшов дуже гарні кольори для своєї пташечки. З такими пірїнками вона обов’язково потрапить у казку. І ти почуєш про її незвичайну мандрівку». І, водночас, можна дати дитині поштовх до наступного етапу творчості новим питанням: «З ким полетить у казкову країну твоя пташка? З друзями, з мамою і татом, з сестрою чи братом» і т.п. Дитина, обдумуючи відповідь, домальовує решта героїв власної казки, які схожі (родичі) чи не схожі власним зовнішнім виглядом з головним персонажем. Питання про пору року та час доби, аналіз візуального образу події чи явища  сприяють  гармонійному завершенню композиції .  Дитина  доповнює  композицію дальнього плану необхідними деталями: сонечком чи місяцем; деревами чи кущами; дорогами і струмками; бабками і метеликами і т.п).адже ліс ,складений  з гущі одних лише дерев- не ліс, як і галявина - з одних лише квітів! (Міні – казки та вірші, художні описи -основний матеріал для завершення композиційної цілісності невеликого художнього образу рослини, тварини, людини чи сюжету до обраного, чи складеного твору. Увага до дитини рівна повазі до дорослого.
      6.Політ фантазії міряється лінією.
        Лінія в   долоньках  дитини  при дотику до аркуша  - оживає, дихає по-справжньому, спонукає дати назву  власній  «картині», стимулює  до завершення  роботи та дарує власну  оповідь друзям  про власних персонажів  щойно народженого «шедевру». Художній образ народжується органічно з природними рухами рук, хвилями емоцій організму (див. дитячі роботи у  мистецькому часописі- посібнику "Тисячі дитячих шедеврів"  за 2013-2014рр ).  Хвилинка-розминка під час уроку обирається вчителем і має бути (в ідеалі) пов’язана з темою (Римовані  «Хвилинки-розминки» на сторінці блогу "Вірші до уроків"). Припливу енергії, що отримує дитина від розминки , вистачає їй до "фінішу".
     7.Розвиток моторики рук  "прозорі стіни" дитячої уяви.
    Можна відразу помітити дітей, що малюють постійно і тих, на кого в батьків "не вистачає часу", а саме: дітей, що " малюють ліктями".Зап'ястя рук - не рухливі ,рученята- напружені.Такі діти не встигають , бо  не можуть навіть  фізично завершувати малюнок до певної стадії. Для таких дітей розроблено вправу "Пташка дзьобиком клювала"(див.додаток 1.2 внизу тексту).
      Стіни  інтер’єру хати для  дитини - прозорі. Вона малює хату, а на стінах – все , що бачить всередині… У малюнках "портрету" - голови людей - великі, а тіло – дрібненьке.. Задумується  автор над пропорціями  лише тоді, коли вчитель спитає: -Чи замокнуть плечі і руки у твого героя під час дощу?,-Як же вони змокнуть, коли їх майже немає?-відповідає малюк. Голова, як  парасолька, усе тіло заховає.- А твої  плечі замокнуть? -Так. Бо вони ширші. - "Поглянь, на кожне плече можна помістити по м'ячику. Давай перевіримо", -демонструє вчитель. Руки і ноги фігур на малюнках - непропорційні, схожі на видовжені палички (мал..  ) Фігури літаючі, легкі, прозорі. 
     Активно вмішуватися дорослому в малюнок фігури, створений чотирьохрічною дитиною не варто. Це складна форма і вона символізує новий етап в  розвитку дитини...Якщо вдається подати знання у формі гри, малюк запам'ятає інформацію. Проте не факт, що на наступному уроці "подібні "поодинокі  моменти можуть ще виникати.
    8.Арттерапія  "Портрет сім'ї"
     З розвитком сенсорики , моторики рук дитини розвиваються і  її графічні можливості. Сімейні портрети, портрети друзів і рідних досить впізнавані по найбільш характерних ключових  рисах. Підбір дитиною кольорів та  атрибутики в руках членів сім’ї , відмінностей у величині зображень говорять про їхнє місце у колі родини та ролі кожного зокрема (малюнок « Портрет сім’ї ») Приклад: дитина відтворила сім’ю у букеті квітів. «Де ж тато?»- запитую  в хлопчика.  «А тато - сонечко!» - гордо відповідає мені щаслива  дитина і домальовує його над букетом. Варіанти робіт:

   9.Варіанти уроків до обраних тем.
         До теми: «Пейзаж». Динаміка живої лінії настрою - динаміка життя. Створення пейзажу у трьохрічному віці - це малюнок казки,  словесно створений учителем  або співпрацею вчителя-вихователя з дітьми і відтворений в п’ятихвилинній динаміці штрихів чи мазків на аркуші. Приклади:


  До теми: «Кольорознавство».  В чотирьохрічному віці діти на інтуїтивному рівні підбирають кольорову гаму. В більшості з них вроджене відчуття гармонії. Завдання вчителя - пояснити значення споріднених кольорів-«родичів» та контрастних на основі асоціацій.
   Беру в одну жменю олівці перших трьох кольорів веселки: червоного, помаранчевого, жовтого, в іншу - три завершальні: блакитний, синій, фіолетовий.
     - Юні художники! Подумайте і скажіть мені, які з цих кольорів викликають у вас тепло і радість, а які холод і смуток? У правій долоні (підношу праву руку з олівцями догори) кольори викликають (роблю паузуочікуючи відповіді)…Відповідь - Радість!!! У лівій (підношу ліву руку з олівцями вгору)…(пауза). Відповідь - Смуток!!! Отже, радісні кольори нам  потрібні, щоб намалювати… Що? Відповідь - Сонечко! Вогонь!…Якими з них, діти, ви намалюєте дощик, річку, сніжинку? Відповідь - Холодними! А що подарує вам більше тепла? Сміх чи плач?. Відповідь вірна.. (Питання дітям ставлю такі, які б вони поставили мені, шукаючи відповіді на незрозумілі їм поняття).
    - Між небом і землею багато зелені - трави, листочків на деревах. У веселки - 7 стрічок. Її середня стрічка-пояс – теж зелена. А ще я вам відкрию таємницю: якщо в зелений колір потрапить  сонячний промінчик – то колір  стане яким, як ви думаєте, теплим чи холодним? Вірно - теплим. Відкриваємо народження салатового відтінку, змішуючи потрібні кольори.
     -  А якщо в зелений колір потрапить крапелька дощу? Він стане … холодним. Аналогічно відкриваємо народження смарагдового кольору. І взагалі, гарячі промінчики та холодні краплинки можуть потрапити в будь-який з кольорів. І кожний з них, наче у казці, міняє своє забарвлення. Давайте перевіримо. Змішування кольорів дуже цікава вправа для дітей. Її можна  використати при малюванні краєвидів із хвилями води та зелені як олівцями, так і фарбами (див. дитячі роботи по темах «В Стрийському парку - озеро…»,  « На човнику - до мрії»,  «За городом качки пливуть…», «Пісня жабеняток»,  «Мандри золотої рибки») Варіанти робіт::

  Додаток 1.1 Послідовність кольорів веселки
 «Чи Пилипко Жити Зможе Без Своїх Фантазій».

    Переважно кольори у дитячих роботах барвисті. Лише іноді, в  смутку  чи тривозі, дитина обирає темні кольори, рідко-чорні.(Питаю дошколярика: «Тобі сьогодні сумно,Сергійку? Щось сталося?- Відповідь: «Тато сварить мене часто і без причини. Сьогодні теж »; «А мої малюнки мама викинула у смітник. Не засмічуй кімнату своїм «мальовидлом!»- ділиться болем учениця. "А де ж твоя чудова  живописна картина ,Олю « Конвалія і сонечко" з власним автографом?.-  "Мама заховала її під ліжко."-відповіла засмучена дівчинка. "Коли вам принести і показати свою нову картину?-питає інша ( Марічка.)?._У тебе вона одна? Ні, не одна. Але ж всі решта вже вдома на виставці!У моїй кімнаті  вся стіна прикрашена моїми картинами"-відповіла  щаслива дівчинка з блиском у своїх карих оченятах. Діти так мало потребують для щастя - не ламати  бодай того, що в них закладено природою.
       - Картинам, як ковток свіжого повітря, необхідна гармонія кольору: гра кольорових плям: тепла і холоду, світла і темряви (для дошколяриків), контрастів та нюансів, насиченості та ненасиченості (для школярів), де зображення перебуває у теплій гамі, а фон - у холодній і навпаки. Це, як День і Ніч - два береги однієї ріки, що не  існують один без одного. Приклади є зрозумілими дітям як дошкільного, так і шкільного віку. Особливо цікавими є  роботи з тем :оригінальна графіка, декоративний розпис, писанкарство, імітації мозаїки, вітражу і т.п. Перші уроки - «Стилізація рослинних форм», наступні -  «Композиція, гармонія кольору», пошук креативного трактування площини стилізованими формами , власний почерк у роботі. Важлива не приємна оку і серцю картинка, а її мова - зміст зображуваного, ідея. Діти дошкільного віку добавляють в створений домінуючий колір композиції на палітрі вкраплення інших кольорів, шукаючи гармонію для власної палітри усієї картини, старші - обирають максимум три  гармонійні домінуючі кольори, доповнюючи  їх градаціями відтінків. (Див. уроки з уяви: килими  «Пори року», пейзажі «Рідні краєвиди»…) Назва картини –це  зміст, який прагнула вкласти туди дитина. 
      
    До теми: «Фон та зображення». «Біленький чи кольоровий аркуш має ім’я  Фона малюнок на ньому фарбами чи олівцями - Зображення. Вони - нерозлучні друзі. Їхня дружба для Мами-композиції («композиція» - компонувати, розміщувати) дуже важлива. Зображення повинно  « дихати» - мати трішки неба над головою; «ходити» - трішки землі під ногами, а по боках: зліва і  справа - трішки простору, повітря, щоб «літати».Бо саме фон дозволяє героям сюжету: дихати, ходити і літати. У дітей , де Фон і Зображення «не дружать», дерева часто ростуть з нижнього краю аркуша, інколи однобоко зміщені в одну чи іншу сторону композиції. Тоді виникає потреба доповнити малюнок додатковими елементами для рівноваги. "Доведеться намалювати ще 100 метеликів!"- жартує вчитель.

     До теми: «Вага плям». «Уявіть собі подорож на човнику усієї вашої сім’ї. (вчитель малює або переставляє  на аркуші заздалегідь підготовлені деталі - різні за величиною та кольором фігури правильної чи неправильної форми) Тато - зліва, мама - справа, діти - посередині. Це називається - рівновага. Що станеться, коли діти і мама пересядуть," наприклад, поруч біля тата)? - Човник перекинеться!  Вірно, він втратить рівновагу». Отже, і кольорові плями, і великі та малі фігури діти вчаться компонувати правильно.Тому їхні картини - «дихають», а човни не тонуть". Варіанти робіт: 

Додаток1.2
  Попереднє положення вправи "Гнучке зап'ястя". Лікоть обпертий перпендикулярно до столу ,осанка-пряма. В долоні  дитина тримає олівець так , як це  необхідно для письма  чи малюнку. Дитина виконує рухи долонькою, в якій тримає олівець (утворена форма схожа на голову пташки) одноманітними рухами "голови пташки"  "Вниз" і  "Вверх" на кожний  промовлений нею чи мамою склад  скоромовки:


                Пташ-ка дзьо-би-ком клю-ва-ла ( "Вниз", "Вверх")
Раз, зер-нят-ко, два і три.
(Дугові рухи "Вліво" і  "Вправо")
По-тім дзьо-бик по-лос-ка-ла
 На бе-ре-зі, край во-ди.
(Кругові рухи .Вправа  "Коло")
Головою покрутила,
Все довкола роздивилась:
Річку, гори і яри.
(повторюємо спочатку)
Зно-ву дзьо-би-ком клю-ва-ла
 і вер-ті-ла "Раз-два-три"!




Органічне засвоєння  знань через призму мистецтва.

                                                                    «Мистецтво народжує культуру,
                                                                      культура виховує митців»
                                                                                                                     Р.Труш

   1.Вступ. 
         Дитина та природа її  мислення.
   2.Методика викладання мистецтва у дошкільному та молодшому шкільному віці .Власний              досвід:
      а) нові відкриття або органіка дошкілля;
      б) доцільність єдності та безперервності навчального процесу «дошкілля - школа»;
    3.Образотворче мистецтво - акумулятор вічної творчості, палітра мудрості і миру на  пла-               неті.

     1. Дитина та природа її  мислення.
 Образотворче мистецтво-- джерело духовного розвитку і задоволення естетичних потреб українського суспільстваРівень знань дитини стосовно природи речей та явищ - мінімальний, проте органічний, наповнений щирістю сприйняття, відкритістю до світу, довірою до людей, що часто губиться з віком у дорослих. У кожної дитини формується власна палітра, співзвучна з її почуттями,настроєм в момент творчості. Роль вчителя на уроці - спрямувати у правильне русло всі творчі знахідки дитячої душі для народження нових маленьких шедеврів.
    Дитина прагне гармонії з оточенням і ми зобов’язані їй цю гармонію подарувати, створити. Малюнки з натури, уроки на природі  сприяють цьому процесу. Фізичний розвиток кожної ди-тини неповторний та особливий. Відповідно, необхідний індивідуальний підхід до кожної з них.
    2.  Методика викладання мистецтва у дошкільному та молодшому  шкільному віці .                Власний досвід:
  .Методика викладання мистецтва регулюється мірилами цінностей суспільства. Сьогодні ми маємо сприяти сім’ям, діти яких навчаються у нас  у пошуку спільних шляхів гармонії на основі прозорості відносин, довіри, взаємоповаги, співпраці «від серця - до серця». В центрі навчального процесу - створення дітям середовища для максимального розкриття усіх їхніх фізичних та розумових задатків. Проведення семінарів « Вага «дякую» у колі родини», «На-родженим літати - крил не ламають », «Джерела креативності - майбутнє винахідництва» сприятимуть зближенню родин між собою та формуванню  життєвоважливих акцентів . Кожна дитина - індикатор відносин дорослих, обличчя  закладу, в якому  навчається. І тут головним є тісна співпраця учителів у колективі та з родинами дітей у напрямку «Не нашкодь».
         а) Діти віком 3 рочки здатні отримувати інформацію хвилеподібно (частинами, з невели-ким змістовним навантаженням ), чергуючи її з практичною діяльністю або паралельно,  від-творюючи  рухи учителя  та слухаючи захопливу розповідь про народження будь-якого зобра-ження (сонечка, хмаринки, рослинки, тваринки  і т. п). Характер лінії рисунку, вибір гами не-суть прямий відбиток розвитку дитини, її здібностей, перемін настрою, фізичного та психіч-ного стану саме в даний момент творчості . Інколи малюнок стає головним ключем  до розу-міння малюка. Його «думаючі живі  каракулі» -рівень мислення дитини, яку нам дорослим слід навчитися читати, щоб не вбити зерно творчості в його зародку своєю безтактністю і не-далекоглядністю.  Уроки мають бути наповнені образною емоційністю , дохідливістю засво-єння матеріалу, лаконізмом інформації. Будь - яке відволікання уваги вчителя чи грубе заува-ження дитині третьою особою  протягом уроку руйнує цілісність сприйняття знань. Все багат-тя творчості доводиться  роздмухувати з нової початкової іскри.
        Використання на уроках різноманітних за фактурою та текстурою  матеріалів допомагає розвитку сенсорних здібностей дитини, її моторики, заставляє фантазувати і знаходити якнай-несподіваніші рішення.
       Юний винахідник має відчути та зрозуміти, чому виготовлений з різних матеріалів один і той самий художній образ отримує  щоразу  нове дихання. Наставник допомагає дитині у по-шуках та відкритті цієї істини, володіючи різними техніками та спрямовуючи пошуковий про-цес у вірне русло.
          Кожний урок образотворчого мистецтва – це театральне дійство, повтору якому не існує. Це монолог вчителя, що поступово переростає у маленьку дискусію – інтерв’ю з допитливою аудиторією довірливих поглядів. «Ляльки»(наочність-бутафорія) «спілкуються» голосом  вчи-теля( із зміною тембральних відтінків) з врахуванням вікового лексикону  слухачів. В даному варіанті уроку-гри домінуючим є  виховний процес дитини, що дарує їй свіжі сплески емоцій, відкриває нові горизонти для спілкування та фантазій. Мета  «диригента» дійства подати мате-ріал так, щоб гра  спонукала до активної дії, тобто творчості. 
          Роль домінанти інколи спеціально спрямовується в бік учня, що дає йому можливість стати на певний час уроку чи заняття  консультантом учителя. Дитина, окрилена довірою, ще ширше розкриває свої потенційні можливості, концентрує увагу, тренує пам’ять. Її власна па-літра, як і композиція, комбінаторика , як правило, завжди непередбачувані, а осі не лише візу-альні прямі, що ділять предмет на «половинки-близнята». Дуже часто вони створюють напрям руху, так звану «живу лінію»:а) як  уявний зв’язок між окремими деталями для композиційної завершеності зображуваного  образу ( приклад: нерозривність «кораликів у  намисті»), або б) як контур для створення характеру нового художнього образу.
          Чотирьохрічні «художники»  із задоволенням та навперебій шліфують граніт науки гра-фітом, пензлями, ножицями. Охоче виходять до дошки, добудовуючи  розпочате учителем  зо-браження (урок «Народження квітки»). Колективне створення  та аналіз всіх деталей компо-зиції  сприяє глибокому вивченню та засвоєнню знань. Слід звернути увагу на так званий «ма-люнок ліктем» і  посприяти  його  усуненню за рахунок  щоденних вправ для розвитку  гнучкості зап’ястя рук .
          Пяти- шестирічні малюки здатні запам’ятовувати  цілісно матеріал  уроку і проявляти  індивідуальні знахідки у творчому процесі, дивувати  власними маленькими відкриттями.                  Композиція - серце дизайну. Дітям  легше сконцентровувати увагу для  створення різних варіантів на малій формі, невеликому форматі (Уроки: « Графічний дизайн іграшки, посуду, одягу,транспорту, споруди» і т.п). Живопис прагне простору. Тут політ  фантазії залежить від  сплесків  емоцій. Формат А-4 затісний для палітри настрою.
          б) Еволюційний розвиток дитини, як течія вільної ріки, несе нас на хвилях її бажань, де мудрість шліфує усі круті пороги . Тут головне - не розчинитися, не згубитись у стрімкому ви-рі стремлінь та відчуттів -"пізнай себе - відкрий себе", а наповнити їх новим змістом. Плавний безболісний органічний перехід від дошкільної програми до початкової в ЛНВК "Малюк" несе в собі багаж знань, що дозволяє створити планування  мистецьких дисциплін з вищим рівнем складності і не тупцювати на місці. В «Малюку» на уроках образотворчого мистецтва учні вчаться художньому опису репродукцій митців ,оперуючи новою термінологією та  знаннями попередніх уроків,розуміють відмінності між світлиною та картиною, але найважливіше у них є стремління до творчого пошуку єдиного унікального художнього образу, створеного за власним ескізом.
       3. Образотворче мистецтво візуальних та реальних художніх образів сконцентровує в собі усю гаму  почуттів. Через кольорові  рими, мелодику рідної мови, театральні дійства, що не-суть відбиток традицій, ми разом з дітьми  мимоволі стаємо його органічною частиною, учас-никами народження краси, що не вмирає - від народження проліска до  «снігодинозавриків» на гілках засніженого дерева.
  Дитяча творчість - дихання планети Земля. Це народжена   дійсність нового майбутнього. Тривалість її життя залежить від нас - наставників юних дарувань. Нових півтонів тобі, паліт-ро нашої мудрості, терпіння та благих намірів!
 Вітаємо усіх, хто бачить себе на цій мальовничій та реальній стежині не байдужим гляда-чем, а акумулятором нової  творчості з бережливим ставленням до ідей дитячої психіки та ро-зуму, першовідкривачем краси природи рідного краю разом з юними даруваннями і стремлін-ням презентувати власну творчість іншим. Тільки в атмосфері природних, невимушених сто-сунків любові і її співзвучності з дитиною,  ми станемо одним з джерел народження юного митця не в одній шкільній  родині.Успіхів у творчості! Благородного стремління! Духовної єдності зі світом краси, любові, природи!
                                    Вчитель образотворчого мистецтва ЛНВК «Малюк» Романна Труш.



Немає коментарів:

Дописати коментар